У 1974 році, будучи всього 19-річним студентом з Пакистану, я приїхав сюди за стипендією для вивчення металургії. Відтоді Україна стала невід'ємною частиною мого життя і моєї долі.
За ці 50 років я не лише побудував успішний бізнес, заснувавши компанію ISTIL Group, але й активно брав участь у соціальному та культурному житті країни.
Інвестуючи понад 400 мільйонів доларів в українську економіку, я завжди вважав своїм обов’язком підтримувати країну, яка дала мені так багато.
Моя родина і я заснували благодійний фонд, який протягом багатьох років допомагає дітям, що потребують допомоги, а з початком війни активно підтримує гуманітарні зусилля в Україні. Я також пишаюся тим, що був одним з ініціаторів музичної премії YUNA і підтримав реставрацію Одеського оперного театру.
Україна подарувала мені не лише можливість реалізувати свої мрії, але й любов, віру та надію. За ці роки я став не просто стороннім спостерігачем, але справжнім другом України, завжди готовим підтримати її в найскладніші часи.
Сьогодні я хочу висловити свою найглибшу вдячність Україні та її народу за все, що вона мені дала. Ця країна назавжди залишиться в моєму серці, і я буду продовжувати робити все можливе, щоб підтримати її в цей важкий час.
З любов’ю та вдячністю,
Мохаммад Захур
Comments